Без рук, без ніг, а цілий світ пройде.
Що тече, не зупиняється?
Що шумить без вітру?
У чому дірки не вивертиш?
Де вода стоїть стовпом?
Ніжна зірка сніжно - біла
На рукав мені злетіла.
Поки ніс її сюди
Стала краплею води.
Я прозорий і твердий,
Ходять, їздять по мені.
Я не тону у воді,
Не горю я у вогні.
Півня ця калюжа здивувала дуже:
Є в ній водиця - не дає напитись.
Прекрасна цариця по землі ходила,
Ключі загубила.
Місяць побачив, сонце забрало.
Ввечері на землю лягає,
Вночі на землі спочиває,
А вранці в небо злітає.
Немає коментарів:
Дописати коментар